Інсектна алергія

          Алергічні реакції на різного характеру контакт з комахами чи продуктами їх життєдіяльності (ужалення, укуси, вдихання, контакт, потраплення до шлунково – кишкового тракту) визначаються як інсектна алергія.

Як вказує Р.М.Хаїтов (2002), нараховується близько 420 видів комах, 75% яких живуть у 3м над поверхнею землі чи до 30 см під нею. Найбільш небезпечними у відношенні інсектної алергії є бджоли, оси, мурахи, комарі, мухи, клопи, таргани.

Інсектна алергія реєструється у 0,4 - 4% населення. Серед бджолярів інсектна алергія зустрічається у 20% випадків. У США алергічні реакції частіше викликають ужалення складчатокрилих ос (47%), в тому числі «паперових» ос (14%), бджіл (27%), рідше джмелів і шершнів (6%). Є дані, що від укусів перетинчастокрилих комах, внаслідок того, що ці реакції є переважно алергічними, гине більше людей, ніж від укусів скорпіонів і павуків (переважно токсичні реакції). У Великобританії від укусів бджіл щорічно гине до 5 людей, у США – понад 100 людей.

При ужаленнях до організму людини може потрапити 36-1000 мкг отрути, яка має як виражені властивості, так і значну сенсибілізуючу активність.
Лікування гострої реакції. Жало, що залишилося в шкірі хворого після укусу, необхідно видалити. На це місце кладуть лід. При значній місцевій і загальній реакції підшкірно вводять 0,2 – 0,5мл 0,1% розчину адреналіну. Антигістамінні препарати I покоління вводять внутрішньом’язево. При максимально важких проявах інсектної алергії – анафілактичному шоку чи набряку гортані – необхідно ввести підшкірно 0,2 – 0,5мл 0,1% розчину адреналіну, глюкокортикостероїди, антигістамінні препарати 2-3 покоління, викликати швидку допомогу.

рофілактика  важких проявів інсектної алергії виражається в попередженні укусів комах і проявів наслідків ужалення у сенсибілізованих осіб (специфічна алерговакцинація в алергологічних стаціонарах).