Раціональна антибіотикотерапія пневмоній у хворих на бронхіальну астму

Раціональна антибіотикотерапія пневмоній у хворих на бронхіальну астму
Плахотник С.В., к.м.н.
Заступник головного лікаря КМКЛ№8 з медичної частини Питання раціональної антибіотикотерапії пневмонії у хворих на бронхіальну астму не випадкове.
Хворі на бронхіальну астму, знаходячись на підібраній підтримуючий терапії, регулярно спостерігаються районними алергологами.
Виконання цих 2 умов дає можливість контролювати перебіг бронхіальної астми та мінімізувати її ускладнення.
Однією із причин загострення бронхіальної астми може бути пневмонія.
Діагноз НП – безумовне показання для застосування антибіотиків, які є основою лікування у таких хворих. Антибактеріальне лікування необхідно починати одразу після встановлення діагнозу, особливо у тих пацієнтів, які потребують госпіталізації.
При прийнятті рішення про призначення антибіотика велике значення має вибір оптимального для даного пацієнта антибактеріального препарата.
При цьому слід:

1. орієнтуватись на спектр основних збудників;
2. оцінити важкість захворювання;
3. враховувати імовірність етіологічної ролі того чи іншого мікробного патогена в конкретній клінічній ситуації;
4. пам’ятати про безпеку антибіотика;
5. приймати до уваги зручність його застосування;
6. по можливості врахувати вартісні показники.

У наш час головною задачею клініциста є вибір адекватного антибіотика з урахуванням антибіотикорезистентності більшості мікроорганізмів.
Збудниками пневмонії у хворих із бронхіальною астмою можуть бути Haemophilus influcuzae, Streptococus pneumoniae і Monaxella catarrhalus.
При важкому перебігу захворювання (у хворих із вираженими порушеннями функції зовнішнього дихання) зростає етіологічна роль грам (-) мікроорганізмів: родина Ehterobacteria ceae, Pseudomonas aerouginosae.
У переважній більшості випадків антибіотикотерапія при пневмонії, ХОЗЛ призначається емпірично.
Наказом МОЗ України від 19.03.07р. № 128 „Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю пульмонологія” запропоновано оптимальну антибіотикотерапію хворим на пневмонію, ХОЗЛ в залежності від причинного фактора, віку, функціональних особливостей хворих.
Згідно цих рекомендацій, хворим на пневмонію, госпіталізованим у стаціонарне відділення, необхідно проводити:

1. комбіновану антибіотикотерапію з використанням захищеного амінопеніциліну (амоксицилін/клавуланова кислота) парентерально, або цефалоспорину II-III покоління (цефуроксиму аксетіл, цефотаксим, цефтріаксон) у поєднанні з макролідом. За відсутності порушень всмоктування в травному тракті макролід приймається перорально;
2. в якості альтернативної терапії пропонують комбінацію фторхінолону III-IV покоління з ?-лактамамом. При легіонельозній пневмонії ефективне поєднання макроліда з рифампіцином;
3. при наявності факторів ризику інфікування P. Aeruginosa – внутрішньовенно: антипсевдомонадний цефалоспорин III-IV покоління (цефтазидим, цефоперазон, цефепім) у поєднанні з ципрофлоксацином. В якості альтернативної терапії пропонують цефалоспорин, активний у відношенні до синьогнійної палички, у поєднанні з аміноглікозидом та макролідом.

У хворих на бронхіальну астму є специфіка в лікуванні супутньої патології: зокрема, не призначаються: ?-адреноблокатори, ацелізін, анальгетики пірозолонового ряду, ?-лактами.
Тому при лікуванні пневмонії у таких хворих не всі запропоновані групи антибіотиків можуть застосовуватись. Зокрема, це захищені амінопеніциліни (через підвищену чутливість до них) та деякі представники групи целофалоспоринів (через перехресну сенсибілізацію). На перший план виступають макроліди.
Достойним представником цієї групи є фромілід, 1 таблетка якого вміщує 500 мг кларитроміцину.
Призначаючи пацієнтам фромілід, ми отримуємо наступні переваги:

1. кларитромідин (фромілід) діє на всі збудники, які складають основний спектр негоспітальної флори;
2. препарат ефективний по відношенню до атипових збудників, місце яких в складі негоспітальної флори значне (біля 30%) і продовжує зростати, особливо у дітей і пацієнтів до 45 років;
3. фромілід – гіпоалергенний антибіотик, препарат вибору у пацієнтів з підвищеною чутливістю до пеніцилінів;
4. кларитром на відміну від ?-лактамів, не викликає дисбактеріоз;
5. унікальні неантибактеріальні ефекти кларитроміцина (фроміліду) (протизапальний і стероїдоподібний, імуномодулюючий, мукорегуляторний, бронходилятаційний) дозволяють досягти найкращих результатів в лікуванні негоспітальної пневмонії на тлі бронхіальної астми;
6. кларитрон особливо добре накопичується в запальних тканинах дихальної системи, що підвищує його ефективність (тропність). Збільшення поступлення у місце запалення, зменшує попадання в здорові тканини;
7. таблетована форма фромілід уно, призначається 1 раз на добу.

Таким чином, препаратом першого плану, який рекомендується для лікування хворих на бронхіальну астму з негоспітальною пневмонією, є антибіотики групи макролідів;
Найбільш ефективним по відношенню до основних пульмопатогенів є кларитроміцин (фромілід та фромілідом уно).