+38 (044) 502-37-99
+38 (068) 594-17-38
Бачинская Елена Юрьевна
врач аллерголог
+38 (044) 502-64-14
+38 (067) 321-17-98
Витык Лилия Дмитриевна
врач-аллерголог, кандидат мед. наук
Режим работы:
Пн.- Пт.: 09:00 - 18:00
Сб.- Вс.: не приемные

Вплив препарату поліоксидонію на показники системного імунітету.

Вплив препарату поліоксидонію на показники системного імунітету

у хворих на бронхіальну астму з синдромом хронічної втоми

Пілецький А.М., канд.мед.наук, доцент кафедри клінічної імунології та алергології, Національна медична академія післядипломної освіти  імені П.Л.Шупика

РЕЗЮМЕ

Нами вивчалася група хворих на бронхіальну астму в поєднанні з синдромом хронічної втоми. Досліджувалась динаміка показників системного імунітету у цієї категорії хворих під впливом лікування препарату поліоксидонію. Під впливом лікування поліоксидонієм нами спостерігалася тенденція до підвищення числа Т-клітин, функціональної активності Т-лімфоцитів, а також поліпшення співвідношення імунорегуляторних клітин. З боку В-ланки імунітету в основній групі спостерігалося достовірне збільшення рівня IgG та зниження кількості загального і специфічного IgE. Ці дані зумовлюють необхідність поєднаного застосування базисної терапії в комплексі поліоксидонію в лікуванні хворих на бронхіальну астму, поєднану з синдромом хронічної втоми.

Ключові слова: бронхіальна астма, синдром хронічної втоми, системний імунітет, Т-лімфоцити, IgE загальний та специфічний.

 

Влияние препарата полиоксидония на показатели системного иммунитета у больных бронхиальной астмой в сочетании с синдромом хронической усталости.

Пилецкий А.М., канд.мед.наук, доцент кафедры клинической иммунологии и аллергологии, Национальная медицинская академия последипломного образования  имени П.Л.Шупика

РЕЗЮМЕ

Нами изучалась группа больных бронхиальной астмой в сочетании с синдромом хронической усталости. Исследовалась динамика показателей системного иммунитета у этой категории больных под влиянием лечения препаратом полиоксидонием. После лечения полиоксидонием нами наблюдалась тенденция к повышению количества Т-клеток, функциональной активности Т-лимфоцитов, а также улучшение соотношения имунорегуляторных клеток. Со стороны В-звена имунитета в основной группе наблюдалось достоверное увеличение уровня IgG и снижение количества общего и специфического IgE. Эти данные выдвигают необходимость применения базисной терапии в комплексе с полиоксидонием в лечении больных бронхиальной астмой в сочетании с синдромом хронической усталости.

Ключовые слова: бронхиальная астма, синдром хронической усталости, системный иммунитет, Т-лимфоциты, IgE общий и специфический.

 

ВСТУП

Синдром хронічної втоми (СХВ) уперше було описано А.Ллойдом у 1984 році. Характерною ознакою СХВ є хронічна втома, яка не зникає після відпочинку і призводить згодом до значного зниження працездатності як розумової, так і фізичної. Виражений дісбаланс імунної системи у хворих  на  бронхіальну астму (БА) в 60% випадків має паралельний перебіг з СХВ, який  в значній мірі ускладнює    клінічний стан та лікування хворих (1,5,6).

МЕТА: дослідити динаміку показників системного імунітету  у хворих на БАСХВ під впливом лікування поліоксидонієм (П)

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

         Доведено, що П слід використовувати  для  комплексного лікування хворих БАСХВ, клінічні прояви якої супроводжуються значними змінами в системному імунітеті, що відповідає HLA A1, B8, B16, DR3 локусам гістосумісності. Це переважно хворі БАСХВ з середнім ступенем тяжкості перебігу захворювання з переходом до тяжких клінічних проявів, яким необхідно проводити ретельне  імунологічне обстеження з метою підключення до  базисного лікування П з урахуванням індивідуальної чутливості до препарату і дозозалежного до нього ефекту, оскільки вже відбулися відчутні імунологічні зміни в організмі хворого і їх потрібно  по можливості нормалізувати, щоб не привести пацієнта до інвалідизації і гормонозалежності (2, 3, 4).    

Імунологічне обстеження до і після лікування П проводилося у 200 хворих БАСХВ, з них 150 (основна група) хворих, яких лікували П на тлі базисної терапії і 50 (контрольна група - К2) пацієнтів, які лікувалися  за традиційною терапією без застосування П. Контролем імунологічних досліджень слугували 20 практично здорових осіб - донорів крові.

Робіт, присвячених вивченню дії П на клітинні і гуморальні чинники системного  імунітету в процесі лікування БАСХВ, ми не зустрічали. Суперечні є також дані про найбільш ефективні дози препарату, способів його введення і термінах лікування. Хворі були зіставлені за статтю, віком, тяжкістю захворювання і відповідними клініко-імунологічними показниками та розподілом певних аллоантигенів головного комплексу гістосумісності HLA  локусів  DR2, DR3, DR6,  DR52, B27, оскільки проведеними нами дослідженнями була встановлена відсутність особливостей в частоті реєстрації у хворих БА вивчених аллоантигенів локусу С.

З метою оцінки стану імунологічної реактивності організму до і після лікування нами було використано  комплекс імунологічних показників, що відображає стан Т- і В-систем лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD20+, CD4+/ CD8+0 РБТЛ на ЛМ,  рівень ЦІК, функціональну активність нейтрофільних гранулоцитів,  рівень IgA, M, G, зміст загального і специфічного IgЕ.                

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ                                                                 

Як видно з даних, представлених в таблицях 1 - 6, початковий стан імунологічної реактивності хворих БАСХВ було цілком порівняльним, в цих таблицях представлені відомості про імунокоригуючий  вплив П на стан хворого.

Аналіз змін стану клітинного імунітету,  обстежених хворих,  показав, що у хворих всіх груп, що вивчалися, був визначений достовірно вищий рівень відносного числа Т-клітин. Після закінчення терапії П спостерігалось достовірне підвищення числа Т-клітин, в той же час у осіб контрольної групи відмічена лише тенденція до збільшення числа Т-клітин (таблиця 1).

                                                                                                           Таблиця 1

Склад субпопуляції Т-клітин у хворих  БАСХВ до і після

лікування П±m)

 

Групи

обстежених осіб

К-ть

(n)

CD3+ лімф., %

CD4+ лімф., %

CD8+ лімф.,  %

CD4+/CD8+,

ум.од.

Здорові донори

   20

60,4 ± 0,25

 

35,5 ± 0,40

25,1 ± 0,50

1,50 ± 0,04

Основна група (1)

а - 100

б - 100

47,5 ± 1,20*

56,7 ± 1,90**

26,73 ± 0,80*

37,75 ± 2,90**

18,40 ± 1,58 *

21,15 ± 2,50**

1,34 ± 0,09*

1,52 ± 0,09**

Контрольна група (2)

а - 50

б - 50

47,5 ± 1,20*

50,9 ± 1,20

26,73 ± 0,80*

27,90 ± 0,80

18,40 ± 1,58*

19,40 ± 1,50

1,54 ± 0,09*

1,42 ± 0,09

 

Примітка:     а - обстеження до лікування;

                       б - обстеження після лікування

*  - достовірні відмінності з групою здорових донорів (Р<0,05)

** - достовірні відмінності з даними до лікування (Р<0,05).

 

 

Показники гуморального імунітету представлені в таблиці 2. Виявилось, що кількість В-лімфоцитів у хворих, які лікувалися П достовірно наближалася до нормальних величин. У всіх обстежених хворих БАСХВ  рівень  загального IgE до лікування був значно підвищеним і тільки лише після закінчення лікування в комплексі з П знизився до нормальних величин.

Таблиця 2

Стан В-ланки імунітету у хворих  на БАСХВ до і після лікування П±m)

 

Групи

обстежених осіб

К-ть

(n)

CD 20+

IgM,

Г/л

IgG,

г/л

IgA,

г/л

Загальний IgE,

нг/мл

Здорові донори

   20

15,9 ± 3,2

1,2 ± 0,1

11,4 ± 0,9

 

2,0±0,3

26,0 ± 4,5

Основна група (1)

а -100   

б -100

21,2 ± 1,5*

16,6 ±2,0**

1,9 ± 0,1*

2,1 ±0,1**

13,8 ± 0,6*

14,3±0,5**

2,8±0,1

2,8±0,1

91,4 ± 8,3

31,3±9,1**

Контрольна

група  (2)

а -50

б -50

21,2 ± 1,5

20,1 ± 1,4

1,9±0,1

2,0 ± 0,1

13,8 ± 0,6

13,9 ± 0,6

2,8±0,1

2,8±0,1

91,4 ± 3,3

70,4 ± 3,5

 

Примітка:   а - обстеження до лікування;

                     б - обстеження після лікування

*  - достовірні відмінності з групою здорових донорів (Р<0,05)

** - достовірні відмінності з даними до лікування (Р<0,05).

 

 Кількість циркулюючих імунних комплексів  (таблиця 3)   до лікування П було значно збільшена і  достовірно знизилася в процесі лікування. 

 Таблиця 3

Динаміка показників кількості циркулюючих імунних комплексів  в процесі лікування поліоксидонієм хворих  БАСХВ (М±m)

Групи
обстежених осіб

Кількість (n)

ЦІК,
од.опт. щільн.

Здорові донори

20

 

    96,1 ± 12,4

Основна

група (1)

а- 100

б- 100

   197,0 ± 8,5*

   100,0 ± 7,2**

Контрольна група  (2)

а- 50

б- 50

   127,0 ± 8,6

   115,0 ± 7,1

 

Примітка:   а - обстеження до лікування;

                     б - обстеження після лікування

*  - достовірні відмінності з групою здорових донорів (Р<0,05)

** - достовірні відмінності з даними до лікування (Р<0,05).

Функціональна активність нейтрофільних гранулоцитів в периферійній крові у хворих  на БАСХВ до і після лікування П представлено в таблиці 4. Відмічено достовірні відмінності до та після лікування.

 

 Таблиця 4

Функціональна активність  нейтрофільних гранулоцитів в периферійній крові у хворих  на  БАСХВ до і після лікування П (М±m)

Групи

обстежених осіб

К-ть

(n)

ПФ,%

ФЧ, ум.од.

НСТ-тест,  %

Здорові донори

   20

 

60,3 ± 2,1

  9,2 ± 0,4

  30,7 ± 1,9

Основна група (1)

а- 100

б- 100

41,4 ± 2,2*

47,3 ± 1,1**

  4,4 ± 0,5 *

  8,3 ± 0,7 **

  18,9 ± 3,5*

  28,0 ± 7,0**

Контрольна група (2)

а- 50

б- 50

41,4 ± 2,2

42,1 ± 2,1

  4,4 ± 0,5

  5,1 ± 0,4

  18,9 ± 3,5

  19,1 ± 3,1

 

Примітка:   а - обстеження до лікування;

                     б - обстеження після лікування

*  - достовірні відмінності з групою здорових донорів (Р<0,05)

** - достовірні відмінності з даними до лікування (Р<0,05).

 

Проліферативна активність лімфоцитів у хворих БАСХВ до і після лікування представлені в таблиці 5.

Вираженість РБТЛ на ЛМ у всіх групах обстежених хворих була істотно нижча за норму і достовірно не відрізнялася у всіх групах обстежених хворих (р<0,5). Після проведення реакції бластоутворення  лімфоцитів на ЛМ, КОН-А в дозах 20 мкгмл і 40 мкгмл, до кінця лікування хворих на БАСХВ спостерігалося підвищення його ефективності бластоутворення на неспецифічний мітоген (ЛМ), що підтверджує активацію функціональних властивостей Т-лімфоцитів, в основному, Тх.

Таблиця 5

Проліферативна активність лімфоцитів периферичної крові у хворих БАСХВ до і після лікування (М±m)

Групи обстежених

осіб

Кіль-кість

(n)

РБТЛ - індекс стимуляції

ЛМ

СоnА - (Тх), 20мкг мл

СоnА-(То),

   40 мкг мл

Здорові особи - контроль

20

26,7 ± 2,1

16,5 ± 1,2

8,1 ± 0,2

1 група - лікування поліоксидонієм

До  лікування

38

15,6 ± 1,2*

6,5 ± 0,2*

3,2 ± 0,1*

Після лікування

38

25,1±1,2**

10,7 ± 1,2**

5,1 ± 0,2**

2 група - базисне лікування

До  лікування

35

14,5 ± 0,9*

6,5 ± 0,2*

3,2 ± 0,1*

Після лікування

35

17,1 ± 0,8

6,1 ± 0,2

4,4 ± 0,2

 

Примітка: *  - достовірні відмінності в порівнянні з донорами (р<0,05);

              **- достовірні відмінності в порівнянні з даними до лікування  (р<0,05).

Нами вивчений також вплив на рівень імуноглобулінів реагінової природи (IgE загального та  IgE  специфічного до стафілококу). Обстежено 23 хворих НА БА. Рівень вищезгаданих імуноглобулінів визначався у них до, після і через 6 місяців після закінчення поєднаної терапії (таблиця 6).

 

 

Таблиця 6

Зміст IgE загального та  IgE специфічного в сироватці крові здорових і хворих БАСХВ

Групи

хворих

Кількість

обстежених

(n)

Етапи

обстеження

 

Показники, що вивчаються (КЕ л)

 

 

Ig загальний

Ig  специфічний

Хворі

23

до лікування

168,3 ± 18,9*

10,4 ± 1,4*

 

23

Після лікування

148,9 ± 19,1

3,4 ± 1,3**

 

23

Через 6 місяців
Після лікування

103,4 ± 13,1*

2,6 ± 1,2***

Здорові

20

 

20,6 ± 4,5

0,26 ± 0,02

Примітка: * - різниця між здоровими особами і хворими БАСХВ до лікування достовірна, Р <0,05;

                      ** - відмінність до і після лікування достовірна, Р <0,05;

                     ***- відмінність до лікування  і через 6 місяців після лікування достовірна, Р < 0,05.

 

У здорових осіб, за даними літератури (Сгеnсоs P.S., 1989; Giuszko P.  et  al., 1989; Норр R.J. еn al., 1990), рівень загального Ig Е коливається від 5 до 100 КЕ/л. Середні величини імуноглобулінів у здорових людей, за даними лабораторії,  склали:  IgE загальний: 26,0±4,5 KE/л; IgE специфічний до стафілокока - 0,26±0,02 KE/л . Аналізуючи дані таблиці, слід зазначити, що до лікування у хворих БАСХВ  рівень  IgE загального склав 168,3±18,9 КЕ/л, що достовірно відрізнялося від рівня цього показника у здорових осіб, а також від верхньої межі норми при визначенні IgE загального на апараті фірми ЗМ США "Diagnostic systems". Через 6 місяців після закінчення лікування рівень загального IgE достовірно знизився з 168,3±118,9 KE/л  до 103,4±13,1 КЕ/л (Р<0,05). До лікування рівень специфічного IgE також достовірно перевищував норму (10,4±1,4 КЕ/л, Р<0,05), проте, на відміну від динаміки загального IgE,  цей показник достовірно зменшився відразу ж після закінчення курсу поєднаної терапії (3,4±1,3 КЕ/л, Р<0,05), а через 6 місяців після закінчення лікування він знаходився на рівні 2,6±1,1 KE/л (Р<0,05).

ВИСНОВКИ

На підставі вищевикладеного,  можна зробити висновок, що лікування в комплексі з П робить позитивний вплив на імунний статус хворих БАСХВ. Під його впливом спостерігається тенденція до підвищення числа Т-клітин, функціональної активності Т-лімфоцитів, а також поліпшення співвідношення імунорегуляторних клітин.

Застосування П у хворих БАСХВ  сприяє нормалізації імунологічної реактивності організму, що пояснюється зниженням алергічної реакції гіперчутливості сповільненого типу.

З боку В-ланки імунітету в основній групі спостерігалося достовірне збільшення рівня IgG та зниження кількості загального і специфічного IgE. Результати  дослідження показали позитивний вплив П на підвищення кількості Т-лімфоцитів, нормалізацію співвідношення субпопуляцій Т-клітин, зниження основного IgE  та кількості В-лімфоцитів.

Отже,  використання П сприяє нормалізації імунного статусу організму при БАСХВ. Ці дані диктують необхідність поєднаного застосування базисної терапії з П в комплексному лікуванні хворих БАСХВ, етіологічним чинником якої є сенсибілізація організму до спектру інфекційних і неінфекційних алергенів, що найчастіше зустрічається.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Астма и аллергия//Справочник - Амер. легоч. ассоц. при участии Н.Х.Эдельмана; Пер. с англ. А.Ю. Болотиной, Ред. и послесл. В.Д. Прокопенко. - М. -  Мир. -  2000. - 240 С.

2.     Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей.  //Киев: Издательство ООО «Полиграф Плюс». - 2006. - 482 с.

3.     Клиническая аллергология (под ред. Р.М. Хаитова). М: "МЕДпрессинформ" - 2002. - 624 с.

4.     Пухлик Б.М. Элементарная аллергология.// Винница. Велес. - 2002. - 148 с.

5.     Ройт А., Бростофф Д., Мейл Д. Иммунология //Москва. - Мир .-2000 .-582 С.

 

Личный кабинет

Астма - Смарт - Клуб

Войти Забыли пароль?
Регистрация

Мы лечим все аллергические заболевания

Смотреть весь список аллергических заболеваний

Видео уроки

Ингаляторы

Афоризм

Гиппократ
Ни насыщение, ни голод и ничто другое не хорошо, если преступить меру природы.
Гиппократ