+38 (044) 502-37-99
+38 (068) 594-17-38
Бачинская Елена Юрьевна
врач аллерголог
+38 (044) 502-64-14
+38 (067) 321-17-98
Витык Лилия Дмитриевна
врач-аллерголог, кандидат мед. наук
Режим работы:
Пн.- Пт.: 09:00 - 18:00
Сб.- Вс.: не приемные

Клінічні аспекти гiрудотерапії

КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ГIРУДОТЕРАПІЇ.
Осипова Л.С., Грішило П.В., Старунова Т.Г.
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика
Ключові слово: гірудотерапія, медична п'явка, гірудин
В теперішній час успіхи природних наук викликали значний прогрес в області медицини та фармакології. З'явились нові ефективні засоби з багатьма хворобами. Але незважаючи на безсумнівні досягнення фармакології широке застосування медикаментозних препаратів призвело до негативних наслідків, таким як фармакозалежність та алергічні реакції.
Звідси - підвищена увага до фізичних методів лікування, іглорефлексоте-рапії, інших немедикаментозних методів, і, звичайно, гірудотерапії . Лікування за допомогою медичних п'явок відноситься до самих давніших лікувальних мето­дів.
Перші дані про використання п'явок відносяться до Древнього Єгипту. Вони наведені настінними розписами, які знайдені в гробниці фараонів 18 ди­настії ( 1567 - 1308 рр. до нашої ери ). Римський вчений Пліній, який жив на початку нашої ери (29-79 рр.) знав про корисну дію п'явок для лікування різ­них лихоманок, а римський лікар Клавдій Гален ( 130 - 200 рр.) широко вико­ристовував їх. Знаменитий лікар Сходу Абу Алі ібн Сіна також надав великої уваги лікувальній дії медичних п'явок.
Велику популярність застосування п'явок набуло наприкінці 1 8 та на по­чатку 19 сторіччя, в тому числі в Російській імперії. Але в перші десятиріччя XX сторіччя п'явки майже зникли з арсеналу медичних засобів. П'явки були в цей час частіше засобом не офіційної, а народної медицини. А залежало це від не­стачі точних знань та методів застосування гірудотерапії. Повернення теперіш­ньої, частіше практичної, а не офіціальної медицини до багатьох нових (добре забутих старих) методів лікування, зокрема до лікування п'явками, стало мож­ливим завдяки розвитку нових знань, які забезпечують можливість обґрунтування механізмів дії п'явок, розробці показань та протипоказань їх практичного застосування.
Лікування п'явками, як ефективний метод використовується у хворих з рі­зноманітною хірургічною патологією для профілактики післяопераційних інфільт­ратів, післяопераційних тромбофлебітів, при синдромі дефіциту венозного відто­ку, після мікрохірургічних пересадок шматків тканин для закриття великих дефе­ктів в реконструктивній хірургії, при запальних процесах ( панарицій, фурункул, карбункул, абсцес, бешиха).
Однак, слід пам'ятати, що медична п'явка - це не панацея від усіх хво­роб. Прудотерапія дає хороші результати, як сама по собі, так і в сполученні з іншими методами лікування і являється незамінною в арсеналі сімейного лікаря. Ускладнень при застосуванні медичних п'явок, як правило не спостерігається. Побічна дія може проявитися у вигляді почервоніння і, рідко, свербіння на місці присмоктування п'явки. Протипоказаннями є тільки індивідуальна непереносність п'явок, анемія, гемофілія, яскраво виражена гіпотонія та вагітність.
Не можна стверджувати, що на сьогоднішній день строго визначені місця постановки п'явок при тих чи інших захворюваннях. Природно, при багатора­зових сеансах гірудотерапії, ці місця можуть змінюватись, але, слід дотримува­тись деяких правил, які вироблені сторіччями. Як показали дослідження, п'явки "сідають" тільки на рефлексогенні точки ( тобто так названі точки акупунктури). Тому не слід заставляти п'явку присмоктуватися до строго визначеного місця, потрібно дати їй можливість " вибрати" місце укусу в радіусі 2-3 см від визна­ченого лікарем.
При тромбофлебітах - безпосередньо над затромбованою веною ( ви­ключаючи ділянки з витонченою шкірою та синіми венами, які просвічують че­рез неї , оскільки п'явки можуть прокусити вену та викликати сильну кровотечу ) або по ходу трамбованої вени з двох сторін в шаховому порядку, приблизно на 1 см відступивши від вени, і на 5-6 см одна від одної, з кожної сторони. Кі­лькість п'явок залежить від тяжкості захворювання та розміру запального про­цесу шкіряних покровів.
При тромбозах судин мозку, склеротичній формі гіпертонічної хвороби, мігренях, значних припливах та головних болях в клімактеричному періоді - на соскоподібні відростки з двох сторін, відступивши приблизно на 1 см від вушної

 

раковини. Ближче п'явок ставити не можна, оскільки біля вуха проходять повер­хневі вени, прокус яких може викликати сильну кровотечу. Потрібно починати з самої нижньої точки, приблизно на 1 см вище мочки вуха, потім перейти на другу точку, яка розташована на 1 - 1,5 см вище нижньої і так далі. При цих захворюваннях п'явок можна ставити також на куприк, ближче до задньопро-хідного отвору : хворий лягає на бік, коліна притиснути до живота, рукою під­тримує сідницю. Як тільки всі п'явки будуть поставлені, руку можна обережно звільнити.
При всіх запальних процесах - на запальну ділянку або навкруги неї, якщо вона в товщині шкіри або під нею. При фарингіті, гаймориті, етмоідіті, -над порожнинами.
При очних захворюваннях - на скроні, на рівні розрізу очей по горизон­тальній лінії, інколи на соскоподібні відростки.
При запальних та застійних захворюваннях в печінці та жовчному міхурі - на область правого підребер'я, інколи на куприк, ближче до задньопрохідного отвору.
При запальних захворюваннях жіночих статевих органів - на шкіряні по­крови над інфільтратом, навкруги задньопрохідного отвору.
При запальних процесах нервових стовбурів або нервових корінців - на хвору область; при запаленнях сідничного нерву - по ходу нерва, при радикулі­тах - по обидва боки хребта.
При інфаркті міокарду ставлять над областю серця в третьому, четвер­тому та п'ятому міжребір'ї зліва.
При захворюваннях нирок ставлять над попереком (на область проекції хворої нирки).
При початкових формах запальних процесів пальців рук ( панарицій) на перший, максимум на другий день захворювання - на болючу область.
При кровохарканні туберкульозного або застійного характеру в легенях, а також при носових кровотечах різної етіології ставлять навкруги задньопрохі­дного отвору .

Механізм знеболюючого ефекту гірудотерапії обумовлюється тим, кініна-зи, які знаходяться в секреті, знижують активність брадикініну, яким стимулює біль.
В останні роки доведено, що гірудотерапія має імуностимулюючу дію, зокрема нормалізує функцію фагоцитозу.
Сучасними дослідниками доведено, що п'явку слід розглядати як єдиний живий, досить складний та своєрідний неспецифічний подразник по відношенню до організму людини в цілому, а не просто як локальний спосіб механічного вилучення крові з капілярів над певним "проблемним" органом. В теперішній час доведено, що п'явки - це єдиний засіб кровопускання на рівні мікроцирку-ляторного русла як системи. Саме порушення мікроциркуляції лежать в основі багатьох уражень тканин та органів, їх хвороб та організму в цілому, а не тіль­ки одного "проблемного" органу.
Зараз чітко встановлено, що в місці приставки п'явки мікросудини роз­ширюються, а у віддалених областях звужуються, забезпечуючи відтік крові з глибоко розташованих органів, комплексний вплив при цьому рефлекторних, судинних та гуморальних механізмів, морфологічних. Хімічних та біохімічних змін в крові веде до відновлення фізіологічної сукупності пристосувальних реакцій організму, до усунення або максимальному обмеженню дії на нього різноманіт­них патогенних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Результатом лікування п'явками є відновлення постійності (гомеостазу) організму, що прояв­ляється, наприклад в нормалізації температури тіла, артеріального кров'яного тиску, вмісту глюкози в крові та інших ефектах, тобто звільнення людини від хвороби. Важливим механізмом гірудотерапії є її рефлекторна дія на організм . Цей механізм вступає в силу з моменту укусу п'явки. Імпульси по зонам За-хар'їна-Геда передаються в певні сегменти спинного мозку, рефлекторно змі­нюючи функції вегетативної та центральної нервової системи.
Із вищезазначеного виходить, що метод лікування медичними п'явками отримав досить міцну наукову основу, яка без сумніву буде розвиватися та по­глиблюватися у подальшому.

 

Гірудин - найбільш вивчений компонент секрету п'явок, високоспецифіч-ний інгібітор ферменту тромбіну. Він зайняв достойне місце як ефективний засі-бдля попередження та лікування синдрому внутрішньосудинної дисемінованної згортуванності крові, яка провокується появою у крові надлишку тромбіну. Крім того гірудин має захисну протитромботичну дію. Проблема одержання цього інгібітору вирішується сучасними вченими методами генної інженерії.
Методами генної інженерії також синтезований еглін ( який міститься в у секреті п'явки) . Він виявився сильним інгібітором еластази нейтрофілів людини, і дуже успішно використовується в клінічній практиці за кордоном.
Знайдено та виділено новий фермент, названий дестабілазою. Дестабі-лаза гідролізує ізопептидні зв'зки, які утворюють поперечні зшивки між молеку­лами фібрин мономіру, що виникає при стабілізації фібрину фактором XIII при наявності іонів кальцію. В секреті також знайдено сполуки, простаноїдної при-роди,які, подібно стабільним аналогам простацикліну, інгібують агрегацію тромбоцитів та стимулюють секрецію тканинного фактору плазміногену із су­динної стінки. Дестабілаза та п'явочні простаноїди обумовлюють тромболітич-ні властивості секрету, які проявляються при лікуванні медичними п'явками тромбофлебитів різної етіології.
Доведено, що систематична гірудотерапія знижує прояви атеросклерозу. Встановлена властивість секрету слинних залоз медичних п'явок знижувати про-ліферативну властивість гладком'язових клітин інтіми великих судин людини, уражений атеросклерозом, та викликати гідроліз гліцерин-триолеату та холес-терин-олеату.
Відомий також і протизапальний ефект п'явочного секрету. У нього з'ясована здатність блокувати амідолітичну та кініногеназну активності калікреї-ну плазми людини, при цьому інгібується утворення кінінів, які є медіаторами запалення. Секрет слинних залоз медичних п'явок має значну бактеріостатичну та бактерицидну дію, що обумовлено бактерією-симбіонтом ( ВасіІІиз Нішсііеп-зіе ), яка живе в кишковому каналі п'явки.

На земній кулі існує біля чотирьохсот видів п'явок. На території України та країн СНГ живуть два види п'явок: медична п'явка (Нішсіо тео'ісаііз) та ніль­ська п'явка ( І-іптаїіз піїоїіса), яка за звичай називається кінською. До застосу­вання в медицині годиться лише медична п'явка. З медичних п'явок у нас відомо три підвиди: лікувальна п'явка, аптечна п'явка та східна п'явка. Кінські п'явки бувають таких же розмірів та форми, як і медичні, але відрізняються від них не­достатньо розвинутими щелепами з тупими на них зубчиками та забарвленням. Тому вони не можуть прокушувати шкіру, а тільки чіпляються до неї. Ці п'явки живуть у водоймах Вірменії, Грузії та південних областей України. Під час ку­пання людини чи водопою скота вони можуть чіплятися до тіла, а потім глибоко проникати в носову, ротову порожнину і викликати тяжкі кровотечі, небезпечні для життя. Цих п'явок слід остерігатися.
Лікувальна дія п'явок визначається властивостями секрету слинних залоз, який потрапляє в організм людини після прокусування п'явкою шкіри, та про­довжує надходити на протязі всього періоду кровососання.
Секрет слинних залоз п'явки має антикоагулюючі, тромболітичні, гіпотен­зивні, протизапальні, імуномодулюючі, бактеріостатичні, та знеболювальні влас­тивості. До теперішнього часу встановлено, що секрет слинних залоз п'явки крім гірудину, інгібітору ферменту тромбіну, вміщує ряд інших біологічно актив­них речовин. Серед них інгібітори трипсину та плазмину, інгібітори хімотрипси-ну, хімозину, субтилізину та нейтральних протеаз гранулоцитів - еластази та катепсину G ( егліни), інгібітор фактору Хагемана та інгібітор калікреїну плазми крові;
високо специфічні ферменти: гіалуронідаза, ізопептидаза, апіраза, колагеназа, тригліцеридаза та холін-естераза; а також ряд сполук ще не вивченої природи, наприклад, сролуки, які впливають подібно до простацикліну та його стабільним аналогам. Крім того, секрет має загальний неспецифічний вплив на організм людини, доказом чого слугує підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів . Укуси п'явок також викликають стимулювання певних рефлексогенних зон на поверхні тіла, що позитивно впливає на організм хворого.

 

Показання до призначення гірудотерапії самі широкі. Це хірургічні, те­рапевтичні, гінекологічні, нервові, шкіряні, очні та інші захворювання.
При захворювання серцево-судинної системи застосування п'явок пока­зано при кардіалгіях, ішемічній хворобі серця, стенокардії, гіпертонічній хворобі ( особливо з частими гіпертонічними кризами та ризиком розвитку інсульту), при серцевій недостатності, інфаркті міокарду, при тромбофлебітах, варикозному розширенні вен, тромбозах судин мозку, облітеруючих захворюваннях судин нижніх кінцівок ( в тому числі при діабетичних ангіопатіях) трофічних язвах гоміл­ки.
При легеневих захворюваннях гірудотерапія теж зарекомендувала себе з найкращої сторони, зокрема при бронхітах, пневмоніях, хронічних обструкти­вних захворюваннях дихальних шляхів ( наприклад при бронхіальній астмі), при бронхоектатичній хворобі, при дихальній недостатності і навіть при розвитку хронічного легеневого серця.
Стан пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, таких як гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічний пан­креатит і навіть цироз печінки, хронічний коліт, геморой, значно покращується після проведення курсу гірудотерапії.
В останні роки стало розповсюджуватися включення гірудотерапії в ком­плекс лікувальних міроприємств в отоларингології при гострому невриті слухо­вих нервів, середніх на зовнішніх отитів з вираженим больовим синдромом, вторинних невралгіях слухових нервів на фоні запальних захворювань біляносо-вих пазух.
Дуже добрі результати досягнуті при застосуванні медичних п'явок у хво­рих із захворюваннями сечостатевої сфери. Це й пієлонефрит з гіпертензивним синдромом та набряками, і ниркова недостатність, і хронічний цистіт, і хроніч­ний простатит.
В акушерстві та гінекології гірудотерапія застосовується давно і успішно при запальних захворюваннях ( ендо-, пери-, параметритах, аднекситах), гнійно-септичних ураженнях у післяродовому періоді, патології з боку молочних залоз ( інфільтратах та будь-яких формах маститу), тромбофлебітах вен тазу, клімаксі.

Повторно п'явок можна ставити на слідуючий день у невеликій кількості. При використанні великого числа п'явок сеанси можна повторювати через 3 -6 днів.
Застосування для хворого цієї унікальної природної аптеки можливо в стаціонарних, амбулаторних і навіть в домашніх умовах. І якщо дія хімічних препаратів проявляється через певний час і важно прогнозується в своїх пози­тивних чи негативних діях, то вже перша процедура гірудотерапії дозволяє са­мому хворому оцінити ефект, а лікарю - вибрати найліпшу тактику лікування.
Але існує одна безперечна умова - перші процедури гірудотерапії пови­нні проводитись досвідченим та підготовленим медичним персоналом.

Личный кабинет

Астма - Смарт - Клуб

Войти Забыли пароль?
Регистрация

Мы лечим все аллергические заболевания

Смотреть весь список аллергических заболеваний

Видео уроки

Небулайзеры

Афоризм

Гиппократ
Врач должен делать свое дело тихо и с пользой.
Гиппократ